На этой странице анализируются те данные, которые Андрій сделал общедоступными. Сейчас найдена такая информация о Андріе Гоче. Возможно, когда-нибудь он расскажет про себя немного больше.

Товарознавство та комерційна діяльність.
Футбол, діскатєкі, общяться з дуз'ями
Теоретичні основи Теоретичні основи музики є предметом вивчення теоретичного музикознавства, що включає в себе елементарну теорію музики, гармонію, поліфонію, вчення про музичні форми, а також музичну акустику. Теоретичне музикознавство досліджує основні закономірності музики, що встановилися в процесі її історичного розвитку, композиційні засоби та прийоми. [ред.]Музичний звук Детальніше: музичний звук Основоположним елементом музичного мистецтва є музичний звук. Властивості звуку вивчає музична акустика та елементарна теорія музики. Суб'єктивні особливості сприйняття звуку людиною дозволяють виділити чотири основні властивості музичного звуку - звуковисотність, тембр, гучність та тривалість. Висота звуку залежить від частоти звукових коливань і може бути виражена з різним ступенем ясності, в залежності від чого розрізняють звуки визначеної і невизначеної висоти[6]. Більшість використовуваних в музиці звуків - це звуки визначеної висоти, які можна охарактеризувати частотою коливань їх основного тону і зафіксувати як ноту, в теорії музики вони також називаються тонами. Поряд зі звуками з визначеною висотою, в музиці використовуються і звуки з невизначеною висотою - такими є звуки ряду ударних музичних інструментів (наприклад барабанів), деякі синтетичні звуки та шумові ефекти. Тембр звуку залежить від форми коливань джерела звуку і визначається кількістю та інтенсивністю обертонів, що утворюють гармонічний ряд[7]. Тембральне різнобарв'я музики визначається багатоманіттям музичних інструментів та прийомами гри на них. Тембр також є важливою характеристикою співацького голосу. Гучність звуку характеризується, як слухове уявлення про силу звука, що виникає в свідомості людини під час сприйняття звука.[7] В абсолютному вимірі звучання музики може досягати сили 100 дБ у симфонічному концерті і 120 дБ у концертах рок-музики[8]. Натомість, в музичній практиці більш важливе значення має умовне співвідношення рівнів сили звуку, яке називається динамікою і є одним з її виразових засобів. Тривалість звуку залежить від часу тривання коливального процесу і, як правило, позначається у відносних одиницях - музичних тривалостях, абсолютне значення яких залежить від темпу, в яких вони відтворюються. [ред.]Звукова система і стрій Див. також: музичний стрій Здебільшого, музична практика обмежена звуками з частотою їх основних тонів від 27 Гц до 4 кГц, що відповідає діапазону від ноти ля субконтроктави до ноти до 5-ї октави. Вся сукупність використовуваних звуків називається звуковою системою[6], а відношення між двома звуками цієї системи - музичним інтервалом. Абсолютна висота звуків музичної системи та числове співвідношення їх частот називається музичним строєм. В процесі тривалої еволюції в європейській музиці закріпилися звукова система, що характеризується поділом усього музичного діапазону на октави і подальшим поділом кожної октави на 12 інтервалів - півтонів. При цьому інструменти з фіксованим звукорядом (напр. фортепіано) прийнято настроювати у рівномірно-темперованому строї, який забезпечує рівномірний поділ октави. Натомість гра на інструментах, що не передбачають фіксованого звукоряду (напр. скрипка), а також спів характеризується певними відхиленнями від рівномірно-темперованого строю, завдяки чому в оркестрі виникає т.зв. зонний стрій, а в хорі - хоровий стрій. В неєвропейських музичних культурах, однак, застосовуються й інші звукові системи, що значно відрізняються від європейської. Наприклад, в індійській музиці відома система з поділом октави на 22 ступені. Сучасна авангардна музика також включає різноманітні експерименти з музичними системами, зокрема поширеною звуковою системою стала мікрохроматика. [ред.]Співзвуччя і гармонія Переважна більшість сучасних музичних напрямків широко використовує одночасні звучання тонів, які називаються співзвуччями. Співзвуччя двох звуків називають музичним інтервалом, а з двох і більше звуків - акордом[6], закономірність же поєднання тонів у співзвуччі називається гармонією[7]. Термін "гармонія" може стосуватися як окремо взятого співзвуччя, так і загальних закономі
Сумєркі, пірати карибського моря(1, 2, 3, 4), Футбол, Сам у доома(1, 2, 3, 4)
"Гарі Потер"
Наша-Раша, Файна Юклайна, Крісло, Перший мільйон