Зведення дерев'яно каркасних будинків ІСТОРІЯ Технологія будівництва каркасних будинків бере свій початок в Канаді, що загалом і не дивно. По-перше, країна багата лісом, а саме дерево є основою каркасного будинку. По-друге, в період освоєння цього суворого континенту переселенцями часу на спорудження кам'яних, капітальних, будинків особливо не було. Звідси основні межі каркасного будинку: легкість, швидкість споруди, здатність досить непогано зберігати тепло. Згодом технологія каркасного житлового будівництва набула поширення в західній Європі, в США, в Скандинавії і, що характерний, в Японії. Як виявився каркасна конструкція при невеликій вазі досить непогано переносить землетруси, а для країни висхідного сонця ця проблема була актуальна у всі часи. До республік колишнього Союзу каркасні будинки дійшли декілька пізніше і в злегка спотвореному вигляді. Люди старшого покоління прекрасно пам'ятають каркасно-щитові будиночки, якими були забудовані літні бази відпочинку, що належать різним профспілковим організаціям, Мінздраву і так далі. Робилися ті каркасні будинки дешево і сердито, але головне швидко. Про якість і комфорт для пролетаріату в ті часи особливо не піклувалися, а в літні місяці прожити в такому будинку декілька тижнів було сповна допустимо. Сучасні каркасні будинки відрізняються від своїх радянських попередників істотно. ТЕХНОЛОГІЯ Принцип пристрою каркасного будинку говорить сам за себе. При такій технології будівництва несуть є не стіни як такі, а саме каркас, що збирається з дерев'яних брусів і згодом обшиваний листовими матеріалами або ж дошками. Для виготовлення каркаса будинку все частіше застосовується металевий або алюмінієвий профіль. Ці матеріали не володіють недоліками деревини. Каркас будинку збирається, як правило, з вертикальних стійок, зв'язаних між собою верхнім і нижнім обв'язуванням. Нижня частина конструкції вмонтовується на фундамент, як правило, стрічковий. Для більшої міцності конструкція каркасного будинку зміцнюється розкосами, які встановлюються між несучими стійками. Внаслідок чого конструкція трохи нагадує бджолині соти. Технічні характеристики елементів каркасного будинку, що несуть, тут не приводяться, оскільки у кожного виробника вони різні і залежать від площі і поверховості конкретного каркасного будинку. Зібраний каркас двоповерхового будинку Якщо каркас в будинку дерев'яний, то найчастіше це ялина або сосна. Деревина для каркасного будинку має бути строго певній вологості – 15-22%. Окрім столярної (фрезерної обробки) такі конструктивні елементи обробляються реактивами для захисту від цвілі, грибка, комах, а так само антипіренами. Чим точніше заводське виготовлення і калібрування дерев'яних деталей для каркасного будинку, тим швидше і технологічніше відбувається збірка самого каркаса. При збірці каркаса все частіше застосовують так звані цвяхові пластини. Ця технологія збірки полегшує облаштування в конструкції інженерних несучих коридорів, для прокладки комунікацій. При цьому прольоти можна збільшити до 6-10 метрів без проміжних опор, що істотно розширює свободу творчості для архітекторів. Зсередини і зовні каркас будинку обшивається, а внутрішній простір заповнюється теплоізоляційним матеріалом і гідроізоляційною мембраною. Як заповнювач каркаса використовується, як пише Інфобуд, мінеральна вата, пінопласт і тому подібне. Поверх обшивки (як правило, фанера або ОСБ) укладаються обробні матеріали: штукатурка, шпалери і так далі. Технічні рішення, вживані при монтажі каркасів, є не сьогоднішнім ноу-хау, а рішеннями, перевіреними часом. Тому міра надійності конструкції каркасного будинку досить висока, а будівництво каркасного будинку є процесом досить швидким і технологічним. При будівництві будинків малої поверховості технологія каркасного житлового будівництва набула досить широкого поширення. Застосовується вона широко і при будівництві допоміжних споруд, літніх і гостьових будиночків, складів, сараїв. В той же час будівництво будинків в 4-5 поверхів вже зустрічається рідко. Несуща здатність дерев'яного каркаса не порівнянна із