Білявинці Найкращі

Анализ профиля ВКонтакте (VK)

Число подписчиков: 80

• VK ссылка:id180605904
• О себе:Коротка історія Село Білявинці (Bilawince) позначене на карті Поділля Гійома де Боплана 1650 р.[1], що можна вважати першою відомою письмовою згадкою про це село. У 1744 р. у селі була збудована дерев'яна церква. У 1909 р. побудована нова кам’яна церква, яка діє і до сьогодні. (Дерев'яна дзвіниця біля неї походить з XVIII століття, імовірно, від часу, коли була збудована стара церква). У роки Першої світової війни 8 жителів села служили в лавах Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. У 20-30 роках XX ст. Діяли товариства «Луг» (із 1928), «Сокіл», «Відродження», гурток товариства «Рідна школа», читальня «Просвіти». У 1935 р. збудовано Народний дім, де розміщувалась читальня та кооператива. У 1941 р. висипано могилу січовим стрільцям, яка була зруйнована в 50-х роках. У липні 1944 року десятки жителів села були мобілізовані на фронт. З війни не повернулось 22 чоловіки. Участь у боях УПА брали: Ганкевич Богдан, Козира Андрій, Лесик Володимир. За допомогу воїнам УПА були репресовані сім’ї Маценько, Козири, Сисак, Полон. 19 грудня 1950 року енкаведисти викрили криївку в хаті Насті Бойко. У 1950 р. у селі організовано колгосп. Побудовано чотири стайні, вагу, тік. Матеріали брали із зруйнованого панського фільварку. З 1961 року Білявинці село і колгосп підпорядкували Старопетликівській сільській раді і Старопетликівському колгоспові відповідно, після чого село занепало: дві стайні, вагу, тік розібрали. Школу із семирічки перетворили на початкову, бо з 1963 р. в с. Осівцях стала до ладу нова загальноосвітня середня школа. Після розпаду колгоспу і селянської спілки було утворено ПАП «Білявинці», яке нині є складовою частиною «Бучачхліагропрому». 24 лютого 1990 р. створено осередок Товариства Української Мови, головою якого обрано Вар’ян С. О. 5 квітня 1990 р. в селі вперше піднято синьо-жовтий прапор. У 1994 р. створено осередки КУН та НРУ. Духовні потреби жителів села задовільняє храм УПЦ КП, що недавно відзначив 100-річчя свого існування. З цієї нагоди до парафіян приїжджав єпископ Нестор (Писик), який посвятив новий дзвін. Греко-католицька громада села у 2003 р. розпочала будівництво нової церкви. 27 серпня 2006 р. чин освячення церкви здійснив єпископ Іриней Білик, ЧСВВ. 23 вересня 2007 р. у селі широко відзначали 135-річчя з дня народження оперної співачки Соломії Крушельницької[2]. [ред.] Пам'ятки У селі є кімната-музей С. Крушельницької, а також пам'ятка архітектури XVIII століття — дерев'яна дзвіниця біля церкви Пресвятої Тройці. Церква збудована в 1909 році і зараз належить до УПЦ КП. Каплиця 1849 р., збудована з нагоди скасування панщини у Галичині. [ред.] Відомі уродженці села Соломія Крушельницька — відома оперна співачка, педагог. Іван Боднарук — відомий у діаспорі український педагог, письменник, есеїст, журналіст і громадський діяч. Зіновій Підлісний — український архітектор, лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка. Йосафат Василь Рогатинський — монах-василіянин, диригент хору, заарештований внаслідок переслідувань УГКЦ, помер у концтаборі. Ілько Козира — громадський діяч, журналіст (помер у Канаді). Тарас Козира — канадський політик, депутат парламенту провінції Онтаріо (1987—1990). Ілля Савович Козира — агроном, громадський діяч, голова Бучацької районної державної адміністрації (2005—2008). Теодозій Олексійович Знак — воїн-інтернаціоналіст, загинув в Афганістані.
• Сейчас живёт в:Украина, Бучач