ти серце моє розбив я думала ти любив як тільки правду взнала одразу ж засумувала. любов-це така штука без неї життя-мука шоч серце вона ранить а потім знов манить. я буду сумувати але буду кохати хоч ти мене не любиш я вірю ти полюбиш.

Лист ненародженої дитинки В твоєму животику жив і зростав. Любив тебе, мамко, і зустріч чекав. Та ти без суда засудила до страти. Я ще й не пожив, а вже треба вмирати! Відправила ти мене, рідна, в пітьму. За що ж ти убила мене? Не збагну. Боялась, що статків нема? Не біда! Із рук твоїх соком би стала вода! Чи може боялась, що буду обуза? Що стану в коханні твоєму я грузом? Матусю, якби тебе хтось покохав, Повір, я обузою б точно не став! Бо я - це найкраща частинка тебе! Й хто любить тебе, той полюбить й мене! Чому ж ти тоді мене вбила, рідненька? Невже не любила ти серце маленьке? Чому не спинила ти руку врача, Що вирок твій виповнив за палача? Він тільце моє на шматки порубав, А я, моя мамко, від болі кричав! Я жити хотів, не вбивати благав. Та вчинений гріх все ж життя відібрав. Й коли розлучили нас, рідна, з тобою, То мусорний бак став для мене труною! Та хочу я, мамко, щоб знала одне: Завжди я любив тебе й це не мине! Люблю тебе й досі й пробачив тобі! Лиш ти, рідна, зможеш простити собі?

Коли побачила тебе знов Серце билося сильніше В очах провіяла любов На душі стало тепліше Ти на мене уваги не звернув Ти мене і не побачив На свою дорогу ти повернув І набачив як я плачу Нестерпні були спогади мої Нестерпнішими ставали вечори І рвалося серце у мені І в душу опускалися хмари Ти гарний стояв При чому як завжди Рукою ти комусь махав А серце крикнуло тобі зажди Не думала що зустрівши тебе Виникнуть нові почуття І стоявши жаліла себе Що відібрав у мене спокій життя Ти мною погрався І мене ти залишив Ти мною хвилями захоплювався Бо ти тільки літо проводив Тепер у тебе вже річниця Річниця сімейного життя Коли ти одружився Немов полинув в небуття Тебе не бачила давно Тебе вже почала забувати Ти явився як НЛО І не даєш ночами спати Твої обійми пам’ятаю Пам’ятаю всі слова Напевно я тебе кохаю Але я зовсім одна Ти нікого не любив Ти нікому серце не дарував Ти мене губив А іншу обіймав Живи щасливо кажу я тобі Живи далеко а чи близько Та тільки не крає серце мені Бо з тобою ми вже зовсім чужі Дівчата невірти в слова хороші а віріть поступкам простим

Так боляче, так гірко... Серце рветься із грудей Сльози котяться з очей Думки про нього не зникають... А всі кругом одне лише питають... А я... А я не можу їм сказать... Що вже нема і вже не буде А серце скоро не забуде, Бо спогад цей ще довго жити буде... Навіщо ж так зі мною він? Мабуть тому що він дибіл... І лише спогад про ту мить Не дасть мені спокійно жить...

Життя - це посмішка уранці, Це фотографія у рамці, Життя - це посмішка крізь сльози, Життя - це сонце і морози! Життя - це квіти навесні, Життя - це жарти і пісні. Життя - це кайф, як не крути, Його нам варто перейти! Життя - це щастя, що навколо, Це біль, що серце всім колола. Життя - це вулиці, це люди, Життя -природа, що усюди. Життя - це віддане кохання, Життя - це мріљ, сни, зізнання. Життя - любити до останку, А не любити до світанку! Життя - це бачити себе В очах, що люблять лиш тебе! Життя - це інколи образи, Життя - обірвані всі фрази! Життя - це ревнощі, сумління, Життя - це страх, це рух, горіння... Життя -це все ж таки й страждання.. Але і дружба, це палання! Життя - це погляд несміливий, Це погляд ніжний і звабливий! Життя - прогулянки до ранку, Життя - це поцілунок зранку! Життя - це сонечко зимою, Трава покритая росою. Життя - холодні грози літом, Життя - це бути з цілим світом! Життя - це страх перебороти, Це щось зробити, як всі проти! Життя - побути десь самому, Життя - поспати не удома! Життя - побути в небезпеці, Життя - це вижити у спеці... Життя - це плавати вночі, Життя - згубити десь ключі! Життя - кричати досхочу, Життя - зізнатись "так. брешу!" Життя - протанцювати ніч, Здолати будь-що пліч-о-пліч! Життя - це когось врятувати, Життя - комусь коханим стати! Життя - залізти на гору, Життя - злітати на зорю! Життя - побитися із кимось, Щоб серце швидче все ж забилось! Життя - це сильно полюбити, Життя - це згодом розлюбити!

Чому так боляче, чому? Тому що сама, тому. Не хочеться жити... Чому? Не хочу більше любити. Тому... Чому на серці тривога, Чому біль у серці моїм? Тому що зрадив коханий, Тому що розбив серце мені...

Можно в меру быть добрым и вмеру скупым
Можно ж меру быть умным и вмеру пустым
Можно ж меру смеятся и в меру шутить
Но никак не получится в меру любить

Можно много старатся быть лутше других
Можно ветру отдатса пока он не стих
Можно в меру страдат',можно в меру пожыть
Но никак не получится в меру любить

Можно как нибудь верить и как нибудь ждать
И ж закрытые двери лутче уж не стучать
Можно сердце свое до нуля остудить
Но никак не получится в меру любить

Припев:
Когда любовь прыходит с неба
Увидит даже слеп
Ненадо ей тепла и хлеба
Она тепло и хлеб
И даже если крест предложит-пойдет она на крест
Любовь одна спасти насможет...
Любовь одна вовек...