Мерітократія (від лат. meritus - достойний та грец. κρατος - влада) – це одна з форм демократії, така політична система (система влади та управління суспільством), в якій на керівні посади обирають (Президент, парламентарі та інші виборні посади) та призначають (міністри, судді ті інші) виключно на підставі моральних якостей та особистих досягнень людини (освіта, інтелект (знання), талант, здібності, навички, досягнення та здобутки), тобто объективно кращих. Це система, в якій постійно відбувається селекція талановитих та здібних собистостей, і яких система просуває наверх по соціальних та політичних сходах відповідно до їхніх досягнень. Основою мерітократії є те, що головним критерієм кар’єрного зростання людини є особисті якості, таланти і досягнення, а не її стать, національність, соціальний стан, родинні та інші зв’язки, наявність грошей або відомість (популярність) як поп-зірки чи спортсмена. Основними ознаками мерітократії є справедливість, честь, моральність, рівність перед законом, рівність стартових можливостей, особливо рівіність можливостей для отриманя якісної освіти та збреження здоров’я, права і свободи людини та інші демократічні цінності. За мерітократії суспільством (країною) керують чесні, талановиті, компетентні, працьовиті, досвідчені та відповідальні люди, а не «актори», шахраї та злочинці, яких обрали шляхом введення в оману, маніпулювання, підкупу, залякування та інформаційного тероризування людей.