На этой странице анализируются те данные, которые Надія сделала общедоступными. Сейчас найдена такая информация о Надіе Огородник. Возможно, когда-нибудь она расскажет про себя немного больше.

Кореспондент газети "Тернопіль вечірній" (відділ - культура). "РІА плюс" і "20 хвилин" (різне). Рекламний менеджер тернопільського видання "Моя газета"
Нові події, нові погляди, нові люди.
Та, яка заспокоюжє і дарує радість. Шансон (Стас Михайлов, Ирина и Михаил Круг, Олексій Брянце, Бутирка, Иван Кучин, Петлюра, Михаил Шуфутинский, Бумер, Кабриолет)
Російські, односерійні "Я дождусь"(укр-фр.), Солодкий листопад, Спеши любить, Ефект метелика, Відлуння грому, Драма "12", Поющие в терновнике, Адмирал, Моя мама - снігуронька, Загадай бажання, Проклятий рай, Я не вернусь, Вечірня казка, "Серце Марії", "Золотой лед", "Принцеса льда", "Небо любви", "Станция любви"
Пауло Коельо, Марія Матіос
Х-фактор, Україна має талант, атакож ті, які не лише висвітлюють правду, а й допомагають вирішувати проблеми людства
Не бійся ворогів, бо можуть лише вбити, не бійся друзів, бо можуть лише зрадити, а бійся байдужих, що своїм німим мовчанням можуть вбити і зрадити водночас.
Не будь солодким, бо розлижуть, не будь гірким бо розплюють.
Она вспомнила, как в последний раз они били рядом - рядом но не вместе, как мечтала она оказаться к нему ближе, и как холоден он бил.
Не покидай мене, молю, не залишай!!!
Без тебе вже ніхто для світу цього...
Так ніхто не кохав
лише квіти весну,
Лише птах своє синє небо!
Все на світі віддам,
сто доріг я пройду
Все здолаю, коханий, для тебе!
Чужа душа, то кажуть темний ліс
А я скажу не кожна, ой не кожна
Чужа душа, то тихе море сліз
Плювати в неї гріх тяжкий не можна
Людяність – це шлях кожної людини до себе. І вона робить людину мостом між тим, чим вона є, і тим, чим вона має бути.
Важные люди - в моих мыслях! Любимые - в сердце! Дорогие - в молитвах... Есть те, кому повезло трижды...
Настоящая любовь – это когда любишь не того, с кем хотелось бы встретиться, а того, с кем не хочешь расставаться.
Говорят, лицо человека в старости отражает его характер. Злобные и алчные становятся уродливыми стариками, искренние и отзывчивые — имеют миловидные лица.
Без тебе щастя неможливе,
всі сни пронизані тобою
і я по-справжньому щаслива,
коли нас двоє!!!!
А я прошу - не надо лишних словь
Ми столько горьких фраз уже сказали
Не стоит нам терять свою любовь
Давай начнем сначало
Я молча подойду к тебе, мой ангел,
И подарю красивие цвети
Я приглашу на медленное танго
Длинною в жизнь, где рядом ти.
Только ти
Мои руки тебя не обнимут
Мои глаза твои искать не станут
И я пройду, тебя увидев, мимо
Я даже думать о тебе не стану
МОЇ ВІРШІ
Сонечком світи мені щодня,
Вітерцем розвій мою утому,
Хмаркою дощу збагати життя,
І не будь ніколи випадковим.
Упади краплинкою роси
На мою стривожену долоню,
Або ж будь частинкою сльози
І її ніколи я не зроню
Стань лиш половиною душі,
Або ж найкращим, тихим сном
Благаю – будь лише моїм
Найкращим, досі не випитим, вином!
Батькові
Тихо схилюсь над могилою
І не вірячи в те, що сталося,
Говоритиму з батьком годинами
Як в дитинстві не раз траплялося
І попрошу пробачення щирого
Не змігши відвести очей
Від погляду теплого й милого
Що навчав шанувати людей
Скільки літ вже не бачила вас
А тепер – лиш холодний граніт
Розлучив так безжально нас
На багато самотніх літ
І вкарбовані літери сірі
Спопелили до праху все
Час проплив, а я все не вірю,
Що доволі життя не просте
Я у Бога попрошу милості
Щоби пам’ять беріг на віки
А для себе лише можливості
Час знайти приїжджати сюди
Помолюся молитвою щирою
І розкажу практично все
Як жила я кріпившись вірою
І ця віра спасала мене
Знов дорога простелена вдаль
Час назад повертатись мені
Тільки в серці застигла печаль
І дивлюсь ваші очі сумні
Ніби просите: «Доню, чекай,
Побудь трішки. Недовго – хвилину.
Наодинці, молю, не лишай
Як без тебе я буду, дитино?»
Ніби хтось доторкнувся плеча
Так по-батьківськи і привітно,
Наче вслід прокричала душа
«Хай життя тобі стелиться світло!»
28.08.2010 – 3.09.2010
МАТЕРІ
За вас помолюсь нині Богу
Тихо, щиро і віддано так,
Щоб добре стелилась дорога,
Щоб сонечком повнився шлях,
Щоб плакать не було причини,
Щоб сміх супроводжував дні,
Щоб раділи неначе дитина,
Щоб здійснилися задуми всі.
Щоб там, так далеко від дому,
Було легко і добре вам.
За почуті молитви я Богу
Дяку щиру і тиху віддам.
Щоб беріг на чужій вам землі,
Щохвилини тримав за руку,
Хай би легшими були дні,
Що звуться так просто – розлука
6.09.2010 р.