Мне важно знать, Что ты всегда со мною, Делить с тобой смешинки и грустинки, Любить тебя всем сердцем и душою, Ведь ты – моя вторая половинка

Зрада Вечір вже догорів Ти стояла одна Тихо падала ніч на алеї Ти не знала, що він не чекає тебе Він шукає вже інщу лілею Не чекай і не плач Не сумуй не ридай Він не вартий палкого кохання Ти його розлюби зустріч з ним не шукай Не ховайся у теплі страждання. А якщо і колись Ти зустрінешся з ним Ти вдавай, що йому ти не рада Будь ти горда – як меч, Будь як камінь тверда, Хай подумає, що таке зрада?!

POP, ROK

Між нами відстані стіна
Обставин різних мур високий
Та зустріч – мить лише одна
Забрала, майже, звичний спокій.
Тебе побачила в юрбі,
А ти мене і не помітив…
Летів поквапливо собі:
Мабуть, тобі так добре жити!
Мабуть, у тебе є усе
Що в 20 літ потрібно мати …
Мене ж не та ріка несе
І їй не легко опиратись.
Якби не мури, не ріка
Я б зупинила і сказала
Що: «я тебе, мабуть, віка
З такою мукою чекала!!!»
Та все менеться, все пройде
Я далі житиму як жила.
Та трохи прикро, що ніде
Тебе без мурів не зустріла.