ДІВЧАТА

я люблю тебе над усе,
та не знаю, що зараз з тобою….
я люблю і ти знаєш про це,
та напевне це вже не доля….
знаю тяжко брехати тобі,
та не легше без тебе жити мені,
я серце своє тобі віддала,
та спіткала його там журба,
я любити завжди тебе буду,
та ніколи тебе не забуду…
навіщо було брехати мені?
якщо серце своє відкрив не мені,
ти з почуттями погрався,
ти просто над усім посміявся…
я говорила, що люблю тебе,
а ти не звертав уваги на це.
та скільки ж помилятися я можу?????
я любити уже так не зможу!!!!
скажи, що я маю зробити,
щоб знову тебе повернути,
щоб знову в обійми впасти твої…
і чути ніжні слова твої,
щоб твої зелені очі дивились на мене,
а твої ніжні уста цілували мене….
ти знай, я ніколи тебе не забуду,
тому, що часто в снах бачу тебе….
ти завжди в моїх думках….
як жаль, що це не реальність…
я обійняти хочу тебе,
та не можу цього зробити,
чому ж відштовхнув ти мене,
я ніколи не зможу цього зрозуміти.
коли ти казав: «люблю я тебе!»
моє серце кричати хотіло,
я завмирала, коли цілував ти мене….
я не зможу цього вже забути….
як жаль, що все не можна повернути!!!!!!!