Анрi Марi Бейль, бiльш вiдомий як Фредерiк Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змiстом та обсягом думки роман "Червоне i Чорне", датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерiк Стендаль став свiдком кримiнальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його iсторiю автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стрiляє у матiр своїх учнiв, у свою коханку. У романi, де головним героєм став Жульєн Сорель, чiтко вiдбито цю подiю. З перших сторiнок роману ми ще не уявляємо про що саме йдеться. Прочитавши далi, спостерiгаємо життя селянина, теслi, батька Жульєна. Ось на сторiнках роману з'являється i герой роману "Червоне i Чорне" - Жульєн Сорель. Стендаль так описує його зовнiшнiсть: "То був тендiтний, невисокий на зрiст юнак вiсiмнадцяти чи дев'ятнадцяти рокiв, з неправильними, але тонкими рисами обличчя i орлиним носом. Великi чорнi очi, якi в хвилини спокою виблискували думкою й вогнем, тепер палали найлютiшою зненавистю. Темно-каштанове волосся росло так низько, що майже закривало лоб, а коли вiн гнiвався, лице його набирало неприємного виразу... Гнучка i струнка постать свiдчила скорiше про спритнiсть, нiж про

Анрi Марi Бейль, бiльш вiдомий як Фредерiк Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змiстом та обсягом думки роман "Червоне i Чорне", датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерiк Стендаль став свiдком кримiнальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його iсторiю автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стрiляє у матiр своїх учнiв, у свою коханку. У романi, де головним героєм став Жульєн Сорель, чiтко вiдбито цю подiю. З перших сторiнок роману ми ще не уявляємо про що саме йдеться. Прочитавши далi, спостерiгаємо життя селянина, теслi, батька Жульєна. Ось на сторiнках роману з'являється i герой роману "Червоне i Чорне" - Жульєн Сорель. Стендаль так описує його зовнiшнiсть: "То був тендiтний, невисокий на зрiст юнак вiсiмнадцяти чи дев'ятнадцяти рокiв, з неправильними, але тонкими рисами обличчя i орлиним носом. Великi чорнi очi, якi в хвилини спокою виблискували думкою й вогнем, тепер палали найлютiшою зненавистю. Темно-каштанове волосся росло так низько, що майже закривало лоб, а коли вiн гнiвався, лице його набирало неприємного виразу... Гнучка i струнка постать свiдчила скорiше про спритнiсть, нiж про

Анрi Марi Бейль, бiльш вiдомий як Фредерiк Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змiстом та обсягом думки роман "Червоне i Чорне", датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерiк Стендаль став свiдком кримiнальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його iсторiю автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стрiляє у матiр своїх учнiв, у свою коханку. У романi, де головним героєм став Жульєн Сорель, чiтко вiдбито цю подiю. З перших сторiнок роману ми ще не уявляємо про що саме йдеться. Прочитавши далi, спостерiгаємо життя селянина, теслi, батька Жульєна. Ось на сторiнках роману з'являється i герой роману "Червоне i Чорне" - Жульєн Сорель. Стендаль так описує його зовнiшнiсть: "То був тендiтний, невисокий на зрiст юнак вiсiмнадцяти чи дев'ятнадцяти рокiв, з неправильними, але тонкими рисами обличчя i орлиним носом. Великi чорнi очi, якi в хвилини спокою виблискували думкою й вогнем, тепер палали найлютiшою зненавистю. Темно-каштанове волосся росло так низько, що майже закривало лоб, а коли вiн гнiвався, лице його набирало неприємного виразу... Гнучка i струнка постать свiдчила скорiше про спритнiсть, нiж про

Анрi Марi Бейль, бiльш вiдомий як Фредерiк Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змiстом та обсягом думки роман "Червоне i Чорне", датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерiк Стендаль став свiдком кримiнальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його iсторiю автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стрiляє у матiр своїх учнiв, у свою коханку. У романi, де головним героєм став Жульєн Сорель, чiтко вiдбито цю подiю. З перших сторiнок роману ми ще не уявляємо про що саме йдеться. Прочитавши далi, спостерiгаємо життя селянина, теслi, батька Жульєна. Ось на сторiнках роману з'являється i герой роману "Червоне i Чорне" - Жульєн Сорель. Стендаль так описує його зовнiшнiсть: "То був тендiтний, невисокий на зрiст юнак вiсiмнадцяти чи дев'ятнадцяти рокiв, з неправильними, але тонкими рисами обличчя i орлиним носом. Великi чорнi очi, якi в хвилини спокою виблискували думкою й вогнем, тепер палали найлютiшою зненавистю. Темно-каштанове волосся росло так низько, що майже закривало лоб, а коли вiн гнiвався, лице його набирало неприємного виразу... Гнучка i струнка постать свiдчила скорiше про спритнiсть, нiж про

Анрi Марi Бейль, бiльш вiдомий як Фредерiк Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змiстом та обсягом думки роман "Червоне i Чорне", датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерiк Стендаль став свiдком кримiнальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його iсторiю автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стрiляє у матiр своїх учнiв, у свою коханку. У романi, де головним героєм став Жульєн Сорель, чiтко вiдбито цю подiю. З перших сторiнок роману ми ще не уявляємо про що саме йдеться. Прочитавши далi, спостерiгаємо життя селянина, теслi, батька Жульєна. Ось на сторiнках роману з'являється i герой роману "Червоне i Чорне" - Жульєн Сорель. Стендаль так описує його зовнiшнiсть: "То був тендiтний, невисокий на зрiст юнак вiсiмнадцяти чи дев'ятнадцяти рокiв, з неправильними, але тонкими рисами обличчя i орлиним носом. Великi чорнi очi, якi в хвилини спокою виблискували думкою й вогнем, тепер палали найлютiшою зненавистю. Темно-каштанове волосся росло так низько, що майже закривало лоб, а коли вiн гнiвався, лице його набирало неприємного виразу... Гнучка i струнка постать свiдчила скорiше про спритнiсть, нiж про

Анрi Марi Бейль, бiльш вiдомий як Фредерiк Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змiстом та обсягом думки роман "Червоне i Чорне", датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерiк Стендаль став свiдком кримiнальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його iсторiю автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стрiляє у матiр своїх учнiв, у свою коханку. У романi, де головним героєм став Жульєн Сорель, чiтко вiдбито цю подiю. З перших сторiнок роману ми ще не уявляємо про що саме йдеться. Прочитавши далi, спостерiгаємо життя селянина, теслi, батька Жульєна. Ось на сторiнках роману з'являється i герой роману "Червоне i Чорне" - Жульєн Сорель. Стендаль так описує його зовнiшнiсть: "То був тендiтний, невисокий на зрiст юнак вiсiмнадцяти чи дев'ятнадцяти рокiв, з неправильними, але тонкими рисами обличчя i орлиним носом. Великi чорнi очi, якi в хвилини спокою виблискували думкою й вогнем, тепер палали найлютiшою зненавистю. Темно-каштанове волосся росло так низько, що майже закривало лоб, а коли вiн гнiвався, лице його набирало неприємного виразу... Гнучка i струнка постать свiдчила скорiше про спритнiсть, нiж про

Анрi Марi Бейль, бiльш вiдомий як Фредерiк Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змiстом та обсягом думки роман "Червоне i Чорне", датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерiк Стендаль став свiдком кримiнальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його iсторiю автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стрiляє у матiр своїх учнiв, у свою коханку. У романi, де головним героєм став Жульєн Сорель, чiтко вiдбито цю подiю.
З перших сторiнок роману ми ще не уявляємо про що саме йдеться. Прочитавши далi, спостерiгаємо життя селянина, теслi, батька Жульєна. Ось на сторiнках роману з'являється i герой роману "Червоне i Чорне" - Жульєн Сорель. Стендаль так описує його зовнiшнiсть: "То був тендiтний, невисокий на зрiст юнак вiсiмнадцяти чи дев'ятнадцяти рокiв, з неправильними, але тонкими рисами обличчя i орлиним носом. Великi чорнi очi, якi в хвилини спокою виблискували думкою й вогнем, тепер палали найлютiшою зненавистю. Темно-каштанове волосся росло так низько, що майже закривало лоб, а коли вiн гнiвався, лице його набирало неприємного виразу... Гнучка i струнка постать свiдчила скорiше про спритнiсть, нiж про