Пророки занепаду Гряде близький кінець долара! Яскравий приклад подібного натхненного пророкування – прогнози російського політика Юрія Лужкова, що їх поширили засоби масової інформації багатьох країн колишнього Союзу. На початку вересня мер Москви заявив, що "ми стоїмо на порозі глобальних змін, радикальної девальвації долара". Щоправда восени пан Лужков виглядає уже менш категоричним, ніж у лютому, коли з його слів виходило, що долар повинен завалитися мало не днями. Коли говорять про колапс долара, то частіше за все це або люди, тверезу оцінку яких замулює ненависть до Сполучених Штатів, або ті, хто хоче зробити на цьому свій маленький ґешефт.

Насправді ж українські фінанси є лише невеличкою, але невід’ємною часткою фінансів усесвітніх. Хоча ще кілька років тому можна було з певною натяжкою говорити про відносну окремість України від решти фінансового світу. Роль посередника між звичайними громадянами і світовими фінансами грала держава. Це був спадок радянських закритості і відсутності приватного сектору, що із занепадом соціалістичного ладу, не зник автоматично. Порівняно незначна шкода, нанесена українському господарству кризою 1997-98 років, це лише підтверджувала

Девальвація і інфляція ідуть на допомогу боржникам? Однак не всі в Америці вірять словам чиновників. Найбільш підозріло до запевнень у непохитності долара ставляться ті, хто живе з покупки-продажу грошей. Ось, наприклад, торговець цінними паперами Білл ґросс виклав свою версію дій офіційного Вашингтона щодо послаблення долара: "Я гадаю, що це частина плану адміністрації. Очевидно, що це не розголошується, адже міцний долар це, так би мовити, традиційна політика. Один зі способів, через який країна звільняється від тягаря боргів, це – девальвація". Дійсно, поступове знецінення долара (його часткова девальвація) найбільше на руку тим, хто має доларові борги. США – країна, що має чимало боргів. Вони висять мало не на кожній родині. І, перш за все, це кредити за житло. Саме житло давно уже не коштує стільки, скільки за нього сплатили, а кредити треба віддавати ще з докризово великих сум.

Що традиційно оминають, так це глобальний вимір українських фінансових проблем. Світові політекономічні новини і дебати існують нібито окремо від української дійсності

Звичайна людина не помічає, що, на перший погляд, незначні зміни у грошово-кредитній політиці, курсах валют або фінансах США, Європи чи КНР, означають моментальну зміну стану речей також і в Києві, Харкові чи Одесі. Дійсно, ну чому скажімо, бюджет шахтарської родини на Луганщині, чи прибутки пункту прокату лиж десь у Карпатах мають короткий зв’язок зі, скажімо, індексами споживацьких настроїв Сполучених Штатів, або політикою слабкого юаня?

Доступні масовій аудиторії неспеціальні видання за традицією аналізують подібні стрибки з огляду на конкретні обставини і мотивації учасників ринку. Крім того прив’язують ситуацію до можливих політичних наслідків.